Розглядаються питання, пов'язані з проблемою діалогу культур Заходу і Сходу, їх взаємовпливу через аналіз історичної, філософської, культурологічної наукової думки XVIII-XX століття на прикладі художньої культури на основі історизму. Висвітлюється прикладне значення основних понять культурології в історичних дослідженнях, спадковість та заперечення в історії культури; роль культурних традицій в історії; типологія культурно-історичних явищ і процесів; взаємодія і спілкування культур; народна і "елітарна" культури.

Досліджено співвідношення професійної творчості і фольклору на різних рівнях історичного розвитку. Значна увага приділяється творчості М.Ларіонова, М.Шагала, Д.Бурлюка, Ж.Люрса, А.Руссо, Пікассо.

Розкрито проблеми виникнення релігії у первісному суспільстві, основні особливості формування культури Київської Русі, найважливіші тенденції розвитку традиційного театру кабукі в Японії. Проаналізовано співвідношення культурних та релігійних традицій у духовній спадщині народів Європи та Азії XVI-XVIII ст. Зроблено спробу показати розвиток духовної культури у зв'язку з виробничою діяльністю суспільства. Доведено, що вона є сукупністю проявів розуму, волі, почуттів людини, які розвиваються в процесі її практичної діяльності, а не діянням надприродних сил. Розкрито суперечливу роль церкви в історії культури. З одного боку, володіючи величезними коштами, церква виступала головним замовником художніх творів і цим була змушена сприяти культурному розвитку, а з другого - всіляко переслідувала передову думку, намагалася все духовне життя підкорити релігії, що була поставлена на службу панівному класу, але за обумовленою часом релігійною оболонкою мистецьких витворів просвічуються живі картини життя, надії, думки і прагнення народу.

Висвітлюються питання взаємодії "людина - природа" на різних, найбільш характерних, рівнях китайської культури. Виявляються особливості цих стосунків у світоглядних системах Китаю та в його художній культурі. Визначається практичний вияв взаємин людини і природи.

Висвітлюються питання, які пов'язані з формуванням та формулюванням поняття "нормотворчості" на прикладі історії культури України XIX ст. Аналізується моральна культура як реальна об'єктивність людського буття та розглядається історико-практичний зміст культурної норми.

Висвітлюється державна політика уряду П.Скоропадського щодо розвитку науки, мистецтва, охорони пам'яток історії та культури. Показана державотворча діяльність гетьманського уряду по відродженню і розвитку української мови і культури.

В роботі розглядається процес розвитку українського театрального мистецтва 20-30-х років ХХ ст. як складовий процес загальноцивілізаційного художнього розвитку людства; простежується вплив інших культур на формування естетичної культури людини в історичному контексті; визначається роль творчості Леся Курбаса у розвитку українського театру і роль провідника входження українського художнього мистецтва у загальний світовий культурний процес.

Висвітлюється значення вивчення міфологічної спадщини для вивчення історії людства, зокрема, історії культури. Досліджується процес їх еволюції, особливості міфологічного мислення.

Висвітлено одну з актуальніших проблем ірландської історії - питання національної незалежності та об'єднання обох частин острова в суверенну державу. Розглянуто особливості розвитку двох політичних організмів - суверенної Ірландської Республіки та Північної Ірландії, перманентною ознакою якої в Новітній час стала конфронтація католицького і протестантського населення. Проаналізовано здобутки переговорних ініціатив у регулюванні ольстерської кризи, визначено місце різних політичних сил у пошуку шляхів мирного врегулювання конфлікту засобами конституційної демократичної політики.

Розглядається історія культури країн Азії та Африки у новий час через діалог Схід-Захід. На прикладі мистецтва висвітлюється співвідношення загальнолюдських і національних цінностей. Досліджується проблема середньовіччя Сходу і Заходу в історико-культурному процесі. Показано місце Східного Ренесансу в історії цивілізації та проблема перехідних періодів у зміні стадіальних процесів, а також форми та рівні епохи Відродження в сходознавстві, зокрема, головні риси історичного світогляду відродженців Сходу та Заходу, зроблено порівняння культурно-історичного змісту епохи Відродження Сходу і Заходу.

Висвітлено деякі аспекти української історії, зокрема міжнародну політику щодо місця Криму, зважаючи на зовнішньополітичні та стратегічні чинники 1917 - 1918 рр. Розглянуто ставлення Центральної Ради до Криму, висвітлено долю Чорноморського Флоту, розглянуто значення Криму у зовнішньополітичних концепціях Турції. Висвітлено кримське питання на українсько-російських мирних переговорах 1918 р., а також особливості політики П.Скоропадського щодо Криму.

Висвітлено проблему вивчення історичних подій, які складали основу міжнародних відносин першої половини ХХ ст. в Європі, Південній та Південно-Східній Азії, на Далекому та Близькому Сході. У контексті історіографічного дослідження розкрито причини, які призвели до глобальної катастрофи - Другої світової війни, показано кардинальні зміни міжнародного становища та геополітичної ситуації першої половини ХХ ст., які спричинили після Другої світової війни формування біполярної структури повоєнного світу та розгортання "холодної війни".

Освещена проблема изучения исторических событий, повлиявших на международные отношения первой половины ХХ в. в основных регионах планеты - Европе, Южной и Юго-Восточной Азии, Дальнем и Ближнем Востоке. В контексте историографического исследования раскрыты причины, приведшие к глобальной катастрофе - Второй мировой войне (ВМВ), показаны кардинальные изменения международного положения и геополитической ситуации первой половины ХХ в., приведших после ВМВ к формированию биполярной структуры послевоенного мира и разворачиванию "холодной войны".

Розглянуто політологію як відкриту систему знань, а також її предмет, специфіку, структуру, методи та функції. Висвітлено особливості розвитку політичної думки стародавнього світу, епох середньовіччя, Відродження та Нового часу, періоду ХІХ - ХХ ст. Розкрито суть понять політики, політичного лідерства, групи інтересів, виборів як політичного інституту, виборчих систем, правової держави, політичних технологій і традицій, соціально-політичних конфліктів, політичного процесу, глобальних проблем, світової політики, легітимності політичної влади, політичної культури.

Рассмотрены политология как открытая система знаний, а также ее предмет, специфика, структура, методы и функции. Освещены особенности развития политической мысли древнего мира, эпох средневековья, Возрождения и Нового времени, периода ХІХ - ХХ вв. Раскрыта сущность понятий политики, политического лидерства, группы интересов, выборов как политического института, избирательных систем, правового государства, политических технологий и традиций, социально-политических конфликтов, политического процесса, глобальных проблем, мировой политики, легитимности политической власти, политической культуры.

Розглянуто теоретичні та методологічні основи історії України від найдавніших часів до наших днів. Запропоновано такі теми, як народонаселення та суспільні відносини на українських землях до часів Київської Русі, зародження цивілізації на території України, феодальна роздробленість, захоплення українських земель іноземними державами, становище країни в складі Речі Посполитої, національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, боротьба за відновлення української держави, міжвоєнна Україна під владою тоталітарних режимів.

Рассмотрены теоретические и методологические основы истории Украини начиная с древних времен и до наших дней. Предложены такие темы, как народонаселение и общественные взаимоотношения на украинских землях до времен Киевской Руси, зарождение цивилизации на территории Украины, феодальная раздробленность, захват украинских земель соседними государствами, положение страны в составе Речи Посполитой, национально-освободительная война под руководством Богдана Хмельницкого, борьба за возрождение украинского государства, межвоенная Украина под властью тоталитарных режимов.

Розглянуто концепції цивілізаційного статусу латиноамериканського континенту в контексті закономірностей та історичних наслідків контактів основних європейських та неєвропейських традицій.

Проаналізовано історичні тенденції розвитку міжнародних відносин, еволюцію "сили" та "норми", засоби їх самовираження як форми світового регулювання та встановлення нового світового порядку в контексті норми проти сили та роль США в цьому процесі.

Проаналізовано історичну, філософську та духовну концепцію шляхів збереження цивілізації англійським мислителем А. Тойнбі та його опонентом Ю. М. Семеновим.

Об'єктом дослідження є історіософський діалог з питань взаємовпливу історичних, культурних, зокрема, художніх, процесів Заходу і Сходу на прикладах історіографічного аналізу наукової думки з урахуванням принципу історизму. Хронологічні рамки дослідження охоплюють новий час - XVIII-XX ст. - період, підготовлений Ренесансом та Реформацією. Під впливом зовнішнього фактора на Сході створюється так звана "третинна модель". Традиційний менталітет людини на Сході змінюється, що не могло не відбитися на культурі. Аналізується, як ставилась і вирішувалась проблема діалогу культур Заходу і Сходу науковою думкою XVIII-XX ст.; визначаються методологічні та методичні особливості вивчення культурних процесів із урахуванням художньої культури країн Заходу і Сходу, а також розроблено концепцію дослідження історико-культурних процесів.

Висвітлено теорію демократії. Визначено основні функції демократичної організації суспільства. Запропоновано концепції та моделі демократії, показано її місце у політичному житті сучасного світу. Розглянуто історико-політичний розвиток демократичної думки в Україні. Розкрито методологічні основи теорії демократії. Увагу приділено сучасним трактуванням демократії.

Освещена теория демократии. Определены основные функции демократической организации общества. Предложены концепции и модели демократии, показано ее место в политической жизни современного мира. Рассмотрено историко-политическое развитие демократической мысли в Украине. Раскрыты методологические основы теории демократии. Внимание уделено современным толкованиям демократии.

У вигляді таблиць і схем наведено матеріал з проблем політології. Розкрито сутність таких понять політичної науки, як влада, громадянське суспільство, політичні культура, свідомість, ідеологія. Розглянуто основні методологічні підходи до аналізу політичної дійсності. Увагу приділено питанням політичного маркетингу та прогнозування.